Як психотерапія змінює життя

Зараз модно говорити «я в терапії», особливо, в інтелектуальних колах. Проте що є справжньою терапією та як вона працює знає малий відсоток людей. Більшість думає, що це щось по типу шаманства: ти прийшов, тобі розповіли, що всі проблеми, бо твоя бабця топила кошенят та робила аборти (коротше, справа не в тобі), тобі показали якусь дивовижну техніку, дали медитацію і ти вийшов усвідомлений та щасливий.

Одного разу мій супервізор (більш досвідчений колега, доякого я можу звертатися в разі виникнення труднощів у роботі) сказав цінні слова: «Ми не продаємо щастя, ми не продаємо радість. Ми продаємо знання. Знання про себе». В терапії людина, як ніде більш тісно зустрічатися з собою. Зі  своїми слабкими та сильними сторонами, своїм болем та страхами. Це тріп лише для сміливих. І, як ви вже зрозуміли, він може бути бедтріпом. Тому багато людей зриваються з терапії.

А ось іще одна класна фраза: «Те, що народилося і пошкодилося в контакті, може бути сформоване та відновлене лише в контакті.» Терапія - це контакт. Однієї людини з іншою, терапевта з пацієнтом (тут я в класичній психоаналітичній традиції називаю клієнта «пацієнтом», але не сприймайте це як упередження з мого боку). Терапія - це про контакт, пацієнта зі значущими людьми з його життя. По суті психотерапевт грає роль цього адекватного дорослого, якого не було в пацієнта (або був, але недостатньо). Того дорослого, який приймає та поважає, вчить розрізняти реальність та фантазію, розуміти та відстоювати власні кордони, домовлятися, ставити цілі і досягати їх та ще багато чого іншого. Для пацієнта цілком природньо в цьому стосунку відтворювати свій досвід дитинства. Тому пацієнти знецінюють, бояться, конкурують, захищаються, остерігаються, ідеалізують, перекладають відповідальність…та ще багато як реагують на свого терапевта. Лише той, хто пройшов всі ці 9 кіл «пекла», досягає свого «раю» - здатності бути в гармонії з собою.

Чи змінила моє життя терапія? Безперечно! Чи готові ви до цього? Не знаю. Але ми можемо спробувати.